Новина, якою ми не могли не поділитися!

Від щирого серця вітаємо Валентину Попелюшку, яка з повістю "Украдені" стала першою лауреаткою Всеукраїнської премії імені Всеволода Нестайка!

Зичимо письменниці натхнення і сподіваємося на нові неперевершені твори, які будуть зворушувати серця та збурювати думки читачів, змінюючи цей світ на краще!

"Украдені" - динамічний підлітковий трилер, що має особливу властивість - діє як щеплення проти легковажності. Його головна мета - вберегти кожну дитину, кожну людину незалежно від статусу та соціального прошарку! А також показати, що небезпека може увірватися в життя будь-якої миті, але варто не боятися, а бути уважним!

Євген Филимонович Маланюк (1897 - 1968) — український письменник, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик, сотник Армії УНР. Син української землі Євген Маланюк більшу частину свого життя провів закордоном: спочатку Чехословаччина і Польща, далі – Німеччина, і нарешті США.

Він опинився в еміграції у 1920 році і на Україну так і не повернувся. За життя так і залишився непривітаним співцем України.

Його перу належать 10 поетичних збірок – «Стилет і стилос» (1925), «Гербарій» (1926), «Земля й залізо» (1930), «Земна Мадонна» (1934), «Перстень Полікрата» (1939), «Влада» (1951), «П'ята симфонія» (1954), «Остання весна» (1954), «Серпень» (1959), «Перстень і посох» (1972, видана після смерті), а також «Книга спостережень» у 2-х томах, що містить літературознавчі, культурологічні, літературно-критичні та публіцистичні статті та есе, котрі друкувалися в еміграційних часописах. Творча спадщина Є. Маланюка в повному обсязі поки не видана.

У світоглядному плані поезія і проза (есеїстика) Маланюка становлять одне ціле. Найголовнішою, стрижневою була ідея української державності, яка становила енергетичне джерело творчості Є.Маланюка.

Стиль поезії Маланюка формувався під тиском панівних у його поколінні емоцій гніву й болю за століття бездержавності та пригноблення української нації, за поразку відновленої в революцію держави УНР і за подальшу трагедію окупації України Москвою. Цей гнів повертався не тільки проти зовнішніх ворогів, а й проти внутрішніх слабкостей, які поет бачив у комплексі «малоросійства», анархізму, браку національної дисципліни й організації, в перевазі чуттєвості над інтелектом тощо. Звідсіля в його поезії жадання нового типу сильної людини, поглиблення традицій до старокиївських основ.

Євген Маланюк — одна з найяскравіших постатей вітчизняної літератури XX ст., її безумовний класик. Усією своєю творчістю він прагнув сприяти відродженню української держави для сильної та самобутньої української нації.

Євген Маланюк. Однозначний проти малоросів:

https://www.youtube.com/watch?v=xxXZvqyjBc8

30 січня - день народження Всеволода Зіновійовича Нестайка - «Сонячного Письменника» усіх дітлахів багатьох поколінь України.

Книги В. Нестайка перекладено двадцятьма мовами світу. За його творами знімалися фільми, що завоювали міжнародні нагороди. Всеволод Нестайко — лауреат літературної премії імені Лесі Українки (за повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі»), премії імені Миколи Трублаїні (за повість-казку «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків»), премії імені Олександра Копиленка ( за казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя»). На першому Всесоюзному конкурсі на кращу книгу для дітей за повість в оповіданнях «П’ятірка з хвостиком» він був удостоєний другої премії. А в 1979 році рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г. Х. Андесена, як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

Більше про життя письменника ви можете дізнатися за посиланням

https://youtube.com/watch?v=Ih-YZA7GEiI&feature=share

Льюїс Керролл (дійсне ім’я Чарльз Лютвідж Доджсон) (1832 — 1898) — англійський письменник, математик, філософ, логік, англіканський клірик (священик, теолог) і фотограф.

Найвідоміші літературні твори Керролла: «Пригоди Аліси у Дивокраї» (Alice's Adventures in Wonderland) і продовження «Аліса в задзеркаллі» (Through the Looking-Glass), а також поеми «Полювання на Снарка» (The Hunting of the Snark) і «Бурмоковт» (Jabberwocky : Jabber — балаканина, wacky — ідіотський, божевільний).

Письменник Володимир Набоков сказав про книгу «Пригоди Аліси у Дивокраї» і її значення для людства так: «Не всі загадки життя передбачають відповіді. Не все в цьому світі має мораль і не все, про що мислить і марить людина, можна логічно пояснити. Головний сенс, який випливає з цієї книжки, де панує весела гра, стихія абсурду, каламбурів, абракадабр і нісенітниць, — це те, що немає нічого дорожчого у світі за відчуття свободи розуму й почуттів, які можуть протистояти насильству у всіх його виявах».

Легкість у грі слів, логіці й фантазії задовольняють широку читацьку аудиторію, починаючи від дітей, закінчуючи літературною елітою. Разом з тим, його твори глибоко пов'язалися з сучасною культурою: вони прямо вплинули на творчість багатьох митців — утворилися спільноти, присвячені отриманню естетичного задоволення, сприянню поширення творів і дослідженню життя автора в багатьох країнах світу, зокрема в Північній Америці, Японії, Великобританії і Новій Зеландії.

Льюїс Керролл. Енциклопедія:

https://www.youtube.com/watch?v=RxycNJTm6h8

«Час дуже не любить, коли його вбивають.»

«От би для різноманітності зустріти розумну людину!»

(Льюїс Керролл)

БІБЛІОТЕКА_ ІНФОРМУЄ:

Василь Сухомлинський - український педагог, письменник, поет, публіцист. Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 року в с.Василівка Олександрійського повіту Херсонської губернії у родині незаможних селян. Його батько був теслею, працював у поміщицьких економіях та заможних селянських господарствах. Мати працювала в колгоспі. У родині Сухомлинських було четверо дітей, крім Василя, ще троє – Іван, Сергій та Меланія. Всі вони стали педагогами.

В. Сухомлинський закінчив семирічну школу в рідному селі Василівка. У 1933 р. вступив до Кременчуцького медичного технікуму, але незабаром пішов звідти, вступив на робітфак, достроково закінчив його і був прийнятий до Полтавського педагогічного інституту. Проте через хворобу в 1935 р. змушений був перервати навчання в інституті.

У сімнадцять років розпочав педагогічну діяльність. У 1935–1938 рр. працював учителем української мови і літератури у Василівській та Зибківській семирічних школах Онуфріївського району. У 1936 р. В. Сухомлинський вступив на заочний відділ Полтавського педагогічного інституту, де спершу здобув кваліфікацію учителя української мови і літератури неповної середньої школи, а згодом – і викладача цих же предметів середньої школи. З 1938 р. і до початку Другої світової війни Василь Олександрович працював в Онуфріївській середній школі учителем української словесності, а через деякий час – завідуючим навчальною частиною школи.

У липні 1941 року призваний до війська. Закінчивши військово-політичні курси у Москві, одержав військове звання молодшого політрука, з вересня 1941 р. – політрук роти у діючій армії. 9 лютого 1942 року в бою за село Клепініно під Ржевом був тяжко пораненим і понад чотири місяці лікувався в госпіталях.

З червня 1942 року до березня 1944 року В. О. Сухомлинський працював директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищі Ува Удмуртської АРСР. Навесні 1944 року разом з дружиною повертається в Україну, в щойно визволений Онуфріївський район Кіровоградської області. Упродовж чотирьох років працював завідуючим районного відділу народної освіти і одночасно викладав у школі.

У 1948 р. В. О. Сухомлинського призначають, на його прохання, директором Павлиської середньої школи, де він беззмінно працює протягом 23 років до кінця своїх днів.

У 1955 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Директор школи – керівник навчально-виховного процесу». З 1958 р. – заслужений вчитель УРСР. Цього ж року обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР. Помер Василь Олександрович Сухомлинський 2 вересня 1970 року.

В. А. Сухомлинський – автор 41 монографії і брошури, понад 600 статей, 1200 оповідань і казок. Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн. примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена 30-а мовами світу і витримала 54 видання. В період з 1945 по 1970 рр. надруковано 463 статті ; у 1971–1986 рр. – 105 статей.

Спадщина Василя Сухомлинського надзвичайно багатогранна, та в центрі його уваги передусім – дитина, особистість, її духовний світ та моральні цінності. Він першим у вітчизняній педагогіці розпочав організацію педагогічного просвітництва батьків. Як вважав педагог, батьки мають вчитися стільки ж років (у батьківській школі), скільки й діти. Загалом у педагогічній системі В. Сухомлинського утвердилася певна система родинно- шкільного виховання, за якої батьки повинні були стати активними помічниками вчителів. Цьому сприяло не лише навчання батьків, але й спільне проведення свят, різноманітних суспільно-корисних справ.

З нагоди 150-річчя від дня народження Василя Стефаника

«Василь Стефаник був плоть від плоті, кість від кості трудового народу. Він горів його болем, страждав його стражданнями… Ми шануємо пам'ять Василя Стефаника, як прекрасного письменника і громадянина, кришталево чесну людину».

(Максим Рильський»)

З нагоди відзначення 150-річчя від дня народження видатного українського письменника – реаліста, неперевершеного майстра соціально-психологічної новели Василя Семеновича Стефаника, який відзначаэться на державному рівні. Шкільна бібліотека

презентувала книжкову виставку-інсталяцію «Велетень духу і лицар свободи».

Творчість Василя Стефаника – одна з яскравих сторінок української літератури, її окраса, її гордість. Письменник створив і підніс до вершин досконалості дуже популярний жанр гранично стислої соціально-психологічної новели, як спалах блискавки, психологічно сильні й гармонійно цілісні щодо змісту й форми новели Василя Стефаника вражають драматизмом і правдивістю.

Краще ознайомитися з життям В. Стефаника, зрозуміти світогляд письменника, заглянути в його творчу майстерню, наблизити реальну історичну дійсність і осягнути її глибину допоможуть книжкові видання, які представлені на виставці. При зустрічі з творами В.Стефаника ми маємо щастя бачити, відчувати красу, страждати через чужі болі, любити й ненавидіти, плакати й стискати кулаки від сильного душевного зворушення. Щастя почувати себе людиною.

Для дитячого та сімейного читання чудові твори:

Окса́на Дми́трівна Іване́нко — українська дитяча письменниця та перекладачка. Мати дитячої письменниці Валерії Іваненко. 13 квітня 1906р. у Полтаві, в родині письменника і вчительки, народилася дівчинка. Назвали Оксаною. Зростала в родині, де любили, знали й шанували все українське. Пізніше письменниця згадуватиме: «З малих років знала «Реве та стогне», «Заповіт», «Садок вишневий коло хати», тому що їх завжди співали і дорослі, і діти»…

Шестирічною Оксана створила… власний рукописний журнал — «Гриб».

Навчання почала у жіночій гімназії. Потім – уже в більшовицькій державі — робітнича школа. 1922р. вступила до Полтавського інституту народної освіти, працювала в дитбудинку вихователькою. 1926р. закінчила інститут наросвіти – вже Харківський, працювати поїхала до колонії для малолітніх поблизу Полтави, де директором був Антон Макаренко (який, до речі, у своїй «Педагогічнй поемі» зробив молоду виховательку прототипом героїні, Оксани Варської).

Навчаючись в аспірантурі Українського науково-дослідного інституту педагогіки, Оксана дедалі більше поринає у світ літератури. Відвідує літературні вечори. Знайомиться з Наталею Забілою, Олександром Копиленком, іншими письменниками.

Слід сказати, що захоплення літературною творчістю прийшло до Оксани досить рано: казка «Квіти» була надрукована в гімназійному журналі «Слово», коли авторці було 11 років. Та справжнім початком свого творчого шляху Іваненко називала 1925-й: тоді в журналі «Червоні квіти» з’явилося оповідання «До царя». По закінченні аспірантури УГДІП Оксана Іваненко якийся час працювала в київській його філії та у видавництві «Молодий більшовик». 1938 року перейшла на творчу роботу. В 1947—1951р.р. була редактором дитячого журналу «Барвінок».

О.Д.Іваненко написала кілька десятків книг: оповідання й повісті для дітей та юнацтва, казки. Чимало уваги приділила розповідям про життя і творчість видатних людей: оповідання про Г.Андерсена, А.Чехова, Д,Гарібальді; повісті «Друкар книг небачених» (про І.Федорова) та «Богдан Хмельницький»; романи «Тарасові шляхи» (про Т.Шевченка),«Марія» ( про Марка Вовчка). Книга спогадів О.Іваненко «Завжди в житті» була 1986р. відзначена Державною премією ім.Т.Г.Шевченка. Оксана Іваненко багато перекладала українською: твори В.Короленка, А.Моруа, казки Андерсена, братів Грімм.1984-94р.р. вийшло друком п’ятитомне зібрання творів письменниці. Померла О.Д.Іваненко 17 грудня 1997р. А її книги й досі читають та люблять і діти, й дорослі.

Шануймо пам'ять , читаємо і перечитуємо твори Олеся Гончара!

Гонча́р Оле́сь Тере́нтійович — український письменник, літературний критик, громадський діяч, перший лауреат республіканської премії ім.Шевченка, голова Спілки письменників України, академік НАН України. Герой України.

Олесь (Олександр) Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селі Домівка неподалік Катеринослава. Провів свої дитячі роки в слободі Суха Кобеляцького району Полтавської області. Учився в Харківському технікумі журналістики. Потім, після недовгої роботи в періодичних виданнях, вступив до Харківського університету на філологічний факультет (1938 р.). На війну пішов добровольцем з третього курсу. Після війни закінчив навчання в Дніпропетровському університеті.

Почав друкуватися ще до війни:

у 1941 році вийшла його повість “Стокозове поле”. Зразу ж після війни О.Гончар надрукував початок трилогії “Прапороносці”, яка принесла йому шалений успіх. Трилогія була закінчена у 1948 році. Вона не була позбавлена політичної заан – гажованості, але це не применшує її літературної вартості. Воєнну тематику відобразив О. Гончар ще у творах “Земля гуде”, “Партизанська іскра”. 1960 р. – виходить роман “Людина і зброя”, головними героями якого стали студенти-історики. Війна випробовує їхні душі. Наступний роман, “Циклон” (1970 р.), став продовженням роману “Людина і зброя”. захоплює О.Гончара так само, як і сучасність. У 50-х роках XX ст. виходять збірки новел “Південь” (1951 р.), “Дорога за хмари” (1953 р.), “Чари-комиші” (1958 р.), повісті “Микита Братусь” (1951р.) і “Щоб світився вогник” (1955 р.). 1952 рік – історичний роман “Таврія”. 1957 рік – історичний роман “Перекоп”.

Шістдесяті роки теж були наповнені плідною працею. У цей час написано оповідання “Кре – сафт” (1963 р.), “На косі” (1966 р.), “Птахи над Бродщиною” (1967 р.), роман “Тронка” (1963 р.). 1968 р. з’являється в журналі “Вітчизна” новий роман “Собор”, який критика сприйняла спочатку схвально, а потім – дуже гостро. Роман було заборонено друкувати, і читач зміг ознайомитись з ним лише через двадцять років. Незважаючи ні на що, письменник продовжує свою роботу. 1972 р. дарує українській літературі повість “Бригантина”. У 1976 р. О.Гончар пише роман “Берег любові”. 1980 р. – з’являється роман “Твоя зоря”.

Стиль творів Гончара можна охарактеризувати як лірико-романтичний. Своє право на своєрідне художнє мислення письменник відстоював не лише самою творчістю, а й у публіцистичних виступах та критичних статтях, що вміщені в книжках “Про наше письменство" (1972 р.), “О тех, кто дорог” (1978 р.), “Письменницькі роздуми” (1980 р.), “Чим живемо” (1991 р.). Помер 14 липня 1995 року. Похований на Байковому цвинтарі.

Геніальній поетесі Ліні Костенко - 91. Вітаємо!

Друзі, 19 березня одній із найвідоміших українок сучасності Ліні Костенко виповнюється 91 рік. Вона - жива легенда, геній слова, її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами.

А вам знайомі відомі цитати геніальної поетеси?

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

Ми – ушкоджене покоління. Ще від предків щось узяли, а нащадкам вже не маємо що передати.

Бо хто за що, а ми за незалежність.

Отож нам так і важко через те.

Людям не те що позакладало вуха - людям позакладало душі.

Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирає мову.

9 березня - день народження Тараса Григоровича Шевченка

Сьогодні ми відзначаємо 207-му річницю з дня його народження. Тож окрім вшанування пам'яті пропонуємо декілька цікавих фактів про нашого митця...

У 1975 році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.

1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено у світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 в 35 країнах світу.

Найменше у світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко.

500 м² – площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України.

Пам'ятаймо, адже, як написав Василь Симоненко:

"Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля!

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля..."

5 березня - день народження Наталі Забіли

5 березня-день народження Наталі Забіли, української дитячої письменниці, перекладачки із польської, французької та російської; яка надрукувала понад 200 книг, більше 5 мільйонів примірників; перший лауреат літературної премії ім. Лесі Українки (1972 р.). Читайте твори, вчіться гарно володіти словом!

ВСЕВОЛОДУ НЕСТАЙКУ 91 рік

 30 січня виповнюється 91 рік від дня народження класика сучасної дитячої української літератури Всеволода Нестайка. Світ його творів – тонкий візерунок дитячої казки, зітканий із тисячі чарівних образів і найдивовижніших створінь. 

      Твори Всеволода Зіновійовича було видано 136 разів загальним накладом понад 2 мільйони примірників. Його твори увійшли до золотого фонду дитячої літератури. Трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до почесного списку ім. Г.Х. Андерсена як один із найбільш видаванніших творів світової літератури для дітей. Серед поціновувачів його творів не лише діти, а й дорослі.

  ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

  29 січня ми схиляємо голови перед героїчним вчинком студентів і гімназистів, зовсім юних хлопців, які в 1918 році ціною власного життя заступили шлях на столицю щойно проголошеної незалежної Української Народної Республіки окупаційним російсько-більшовицьким військам під станцією Крути.

  Українська державність відбулася завдяки жертовності і подвигам українських патріотів, якими були і ці молоді люди далекого двадцятого століття.

ПАМ'ЯТІ МАРУСІ ЧУРАЙ

   У січневі дні 1625 року народилася Маруся Чурай - Марія Гордіївна Чурай.

Письменник і журналіст Олександр Шкляревський ще 1877 року писав, що пісні безіменних українських авторів часто були поширені в народі, аніж твори відомих поетів:

"...Так сталося з ім'ям однієї української співачки, можливо, завдяки її сумній і романтичній долі. По Україні, переважно в Полтавській губернії, в також частково в Київській і Чернігівській, ходить переказ, що автором відомих і найпоширеніших у слов'янському світі пісень була дуже молода дівчина, яку звали Маруся Гордіївна Чурай".

23 січня 130 років з дня народження Павла Тичини.

Український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.

Народився 23 січня 1891 р. в с. Піски на Чернігівщині. Отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно та ін.

Навчався у Чернігівській духовній семінарії, потім – у Київському комерційному університеті, який не закінчив у зв’язку з революцією.Протягом життя П. Г. Тичини існував постійний і надзвичайний тиск на нього, на його творчу активність. Імпресіонізм і особливий композиційний характер його творів, починаючи зі збірок «Плуг» (1920) і «Вітер з України» (1924), дедалі більше пом'якшується і замінюється спершу риторичними, а далі й абстрактними формулюваннями. Переломною у творчості поета вважається збірка «Чернігів» (1931 р.), яка означила його перехід в число «офіціозних» авторів.

ТОБІ, АБІТУРІЄНТЕ.

Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... (Максим Рильський).

Мова – це зброя, головне не поранити нею самого себе! Тож, чи не стане новий Український правопис на заваді майбутнім абітурієнтам у боротьбі за високі бали?. Що робити у цій ситуації, аби жоден учасник ЗНО не постраждав від використання або невикористання оновленої редакції правопису? На це та інші питання ви знайдете відповіді в літературі представленій на тематичній поличці «Новий Український правопис»Г

Любий друже!

Запрошуємо тебе до знайомства з бібліотекою нашої школи. Наш колектив переконаний, що дитяча книга, незважаючи на високі новітні технології, залишатиметься хорошим другом для дітей, читання даруватиме радість і приємні миті, наснагу до пізнання нового і непізнаного. Фонд нашої бібліотеки на 01.09 2019 становить 37542  екземпляри. З них підручників-13978,рещта художня та галузева література. Цікавими будуть періодичні видання ,зокрема журнали   «Барвінок»  та « Однокласник»

 Робота з  молодшими школярами

Якщо ти учень  початкової школи, тебе радо зустрінуть у бібліотеці. Якщо  ти в бібліотеці вперше,  то саме  зараз і визначається  твоє подальше ставлення  до книги і до бібліотеки.  Для тебе все найкраще: нові книги, газети, журнали, іграшки, веселі ігри, казкові несподіванки.  Бібліотека місце не тільки для читання, а й відпочинку, спілкування і, звичайно, гри.

Для  допитливих діє  клубне зібрання « Бібліотека- територія читання «У якому по-справжньому можна відпочити після напруженого шкільного дня, отримати задоволення і творчу наснагу.

Робота з учнями 5-11 класів

У цікавій і захоплюючий світ знань, інформації та  дозвілля  запрошує бібліотека учнів 5-9 кл.  Тут ви отримаєте допомогу у підготовці домашніх завдань, підбірці матеріалів до рефератів та наукових робіт, уроків та залікових тижнів. На вас чекають новинки для дозвільного читання, детективи, фентезі, пригоди та багато інших цікавинок.

 Старшокласників запрошуємо до диспутів, зустрічей конференцій брифінгів " Я серед людей", "До природи не неси шкоди", "Алкоголь, наркотики, тютюн - ціна життя»

Читальний зал

Ви бажаєте дізнатися більше, отримати змістовну і змістовну інформацію - тож завітайте до читальної зали. До ваших послуг найкраща довідкова література з різних галузей знань та багато цікавих періодичних видань. Читальний зал приваблює своїх відвідувачів теплом і затишком.

 Для вас, батьки:  

Купуйте книжки разом з діть

Читайте самі

.

  Грайтеся з книгами

.

ми

.

 Батьки мають розвиватися

 . Зробіть домашню мультимедійну бібліотеку

      Читайте дітям вголос

Завжди пам’ятайте ,що читання- найкраще навчання.

Більше  про читання , навчальні програми та фонд нашої бібліотеки дізнайтесь за посиланням: https://lubluchytaty.blogspot.com/p/blog-page_83.html

Подаруємо радість спілкування з

книгою іншим..

Україна - єдина соборна держава.  

22 січня увійшло до національного календаря як велике державне свято. Адже, саме цього дня у 1919 році на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західно - Української Народної Республіки.Тож сьогодні учні 10х класів стали учасниками години патріотизму: "Україна -держава соборна, одна на всіх, як оберіг" Учні самі робили висновки, чому це свято таке дороге кожному українцеві.Прочитали найкращі вірші про Україну, свободу. Створили жовто блакитний ланцюжок з найкращими побажаннями країні в цей день.А ми, класний керівник В.А. Дригус,вчитель історії С.М. Валюх та бібліотекар Н.П.Самара сказали, як щиро віримо в те, що разом з ним наша країна буде кращою, стабільнішою, міцнішою та сильною.

Сьогодні  наші другокласники побачили як треба і як не треба поводитися з книгою.Дуже цікаве дійство показали бібліотечні активісти.

Напередодні всеукраїнського Дня бібліотек учні нашої школи стали учасниками флешмобу "Кинь мишку- візьми книжку".Щоб самим в котрий раз скласти оду книзі ,.задуматися над корисністю читання та привернути увагу всього суспільства до книги, знань.бібліотеки.

Дорогі учні .вчителі.батьки! Запрошуємо вас  28.09.18. о 10.00.стати учасниками флешмобу  присвяченого Всеукраїнському Дню бібліотек.Давайте разом візьмемо книги до рук та задумаємося над корисністю читання.

13 травня день матері

 Тебе рідненька раді привітати
В святкові та буденні дні,
Бо ти для нас єдина, мамо, 
І кращої немає на землі.
Тож зичимо в здоров’ї вік довгий прожити,
щоб всіх на століття могла запросити!

Дорогі діти ! Завітайте до шкільної бібліотеки!Візьміть до рук кращі твори українських та зарубіжних авторів і подаруйте в цей день своїм матусям тепло , увагу та найкращі слова, бо майже  кожний поет ,  прозаїк возвеличував свою матусю.Їхні добрі, повчальні  слова стануть  у нагоді  й вам.

   Будемо читати 

 23 березня.  Учні 1-В стали учасниками творчої майстерні. Діти згадували українські казки, пізнавали казкових героїв в загадках,розповідалили,  чому вони люблять казки. То не дивно. що першокласникам захотілось  утілити своє бачення почутого в малюнках та розповідях. Усе вийшло! Тож наше завдання -  усіляко допомагати  цим допитливим чомусикам  не втратити бажання читати,   бути допитливими пізнайками.   

      22 березня.   День водних ресурсів є унікальною можливістю нагадати  нашим дітям про надзвичайну важливість води для навколишнього  середовища. Практичні зусилля кожного  можуть допомогти поглибити суспільне розуміння як проблем, так і рішень в цій області. Для досягнення позитивних результатів необхідно перетворити слова на зобов’язання й дії у рамках загальної теми. От  про такі життєво необхідні принципи нашого існування  на рідній землі говорили   вчитель географії В. А. Дригус . шкільний бібліотекар Н. П. Самара та учні 6-В.
 

 21 березня.  Міжнародний день лісу. Учні 4-А класу разом з бібліотекарем говорили, як важливо берегти ліс. слухали чудові вірші про ліс, а потім усе це відтворили у своїх малюнках.    

20 березня. Учні 3-Б люб'язно погодилися "полікувати" книжечки, які потребують допомоги.  Усе  вийшло! Книги проживуть ще довге, повне любові читачів  життя!   

20 березня.  Учні 6-В разом з учителем О. Г. Ковган та бібліотекарем Н. П. Самарою стали учасниками уроку доброти "Важко бути людиною" (за творами В.О. Сухомлинського). Захоплено слухали твори письменника , прочитали  свої  перші твори. А   на  символічній чарівній квіточці написали найкращі якості , які роблять нас людьми.Тепер разом мріємо про власну книжечку доброти.       

З 19.03 по 23.03 проводиться Тиждень дитячої книги (тисни тут)     

Вчимося любити природу  з творами В.О. Сухомлинського,  з такими добрими казками.

Дорогі юні читачі! Запрошую до дискусії " Чи справді важко залишатись людиною ?" А допоможуть нам у цьому такі прості й зрозумілі оповідання В. О. Сухомлинського. 

Детальніше про роботу нашої бібліотеки дізнайтеся більше на моєму  блозі.

Біографії та твори зарубіжних і українських авторів

Для вас, батьки!